Село Рожнів Косівського району розташоване у південно-східній частині Івано-Франківської області в мальовничій долині річки Рибніці з чисельними її притоками і обрамлене з півночі і з півдня невисокими пагорбами, які є складовою частиною Покутсько-Буковинських Карпат, захищаючи долину від суховіїв і створюють комфортний клімат для проживання.
Перші псиьмові згадки про село, які підтверджені "Коронною метрикою", датуються 1408 роком.
Площа земель села разом із забудовами станом на 01.08.2008 року становить 39,3кв. км. (ліс займає 445 га.) На той час в селі було 2800 житлових будинків і 20 адміністративно-побутових будівель.
Населення за переписом налічує біля 6,0тис. чоловік.
Георгафічні координати 48°22′00″ північної широти 25°13′34″ східної довготи.
Середня висота долини становить 278 метрів над рівнем Балтійського моря. Найвища гора - Солотвино (385 метрів).
Рожнів межує на півночі з селом Хімчин, з півннічно-східної сторони - з селом Тростянець, на сході - з селом Новоселиця, на південному сході - з селом Рибне, на півдні і на заході відповідно - з селами Кобаки і Вербовець. З цими селами встановлені межові знаки ще у давні часи, про щ засвідчує "Йосифівська метрика", датована 13 серпня 1786 року.
Село побудоване на перехресті торгових шляхів. Один з них веде на південний захід через Косів-Верховину-Татарів на Закарпаття, другий, обминаючи гору, - на Заболотів-Коломию-Івано-Франківськ-Львів, третій (через річку Рибницю) розгалужується. Одне з розгалужень веде на Кобаки-Кути і через річку Черемош, Вижницю, Сторожинецьі буковинські села у місто Чернівці, а звідти в Молдову і далі до побережжя Чорного моря. Друге розгалуження веде в карпатське село Тюдів, а далі в Путилу і вічнозелені Карпати. Четвертий шлях веде на Новоселицю-Джурів-Снятин, а далі на Чернівці і в Буковину. Таке розташування села створило сприятливі умови для спілкування і торгівлі, що, безумовно позначилося на добробуті та культурному розвиткові його мешканців.
Незважаючи на сприятливе розташування, наш покутсько-гуцульський край не має залізничного сполучення. Ще до Першої світової війни були спроби прокласти залізницю за проектом, розробленим у 1883 році. Однак, за відсутністю необхідних коштів, цей проект не вдалося реалізувати. За радянських часів питання про побудову залізничної колії тодішнім урядом ніколи не вводились навіть у порядок денний. Найближчі залізничні станції мають Заболотів (16км), Коломия (35км) і Вижниця (16км). До цих трьох станцій прокладені шосейні дороги з асфальтним покриттям. Більшість доріг села є грунтовими. Їх якісний технічний стан підтримується силами і коштами сільської ради і косівського ШРБУ. Досі сполучення з іншими селами і містами здійснюється за допомогою автомобільного транспорту (автобусами, маршрутними таксі, приватним автотранспортом).
Село Рожнів поділяється на чотири частини (парафії), згідно з побудованими церквами (саме вони визначають територіальний поділ села).
Стебліцька прафія. За переказами, назва походить від назви церкви, що була побудована тут священником Стебліцьким. Урочища цієї території: Юрків потік, Припет, Коло Яремка, Коло Дутчака, Вишники, Рудовець, Коло Монаха, Коло Кривого.
Підгірська парафія. За переказами, під горою Солотвино була церква, яка на свято Воскресіння Христового запалася під землю, на цьому місці тепер є озерце. Урочища цієї території: Толока, Луки, Воробцеве, Романчино, Мірчино, Літовеччино, Лази, Дубники, Сахрінки, Попівна, Солотвино, Радишівське, Павлове, Юзева гора.
Чаплинці. Адміністративний культурно-просвітницький і торговий центр. За переказами, назва походить від прізвища пана Чаплинського, який тут побудував церкву, щоб спокутувати свої гріхи. Урочища цієї території: Мочара, Ришківське, Підколінне, Царина, Вила, Діброва, Лан, Коло Маланки.
Заріка. Розташована за рікою Рибницею і складається з двох кутків Гора і Долина. Урочища цієї території: Підволіця, Лан, Середній Лан, Морги, Толока, Клин Загранівського.
Типові прізвища мешканців села: Борук, Галичук, Гушул, Кричун, Кушнір, Левко, Никифоряк, Погребенник, Радиш, Ропар, Сахро, Стеф'юк, Строїч, Струць, Томей.